Богдан Перевертун

Франсуаза Оз визначає мову своїх робіт як систему знаків і символів: «Усі наші роботи пронизані іронією. Постмодерністською іронією. Їх не можна сприймати буквально. Зображення на наших роботах - це знаки, за допомогою яких ми спілкуємося з глядачем. Їх потрібно зчитувати. Наприклад, колажі Богдана з пінопласту не лінійні: їх можна читати від низу до верху, від верху до низу, в різних напрямках, послідовностях, комбінаціях».

Їхня творчість вибудовується з «будівельного матеріалу», викинутого ментальним морем на поверхню свідомості. Ці елементи трансформуються в чорно-білі роботи, суворі й водночас сповнені іронії, що слугують коментарем до реальності. Іронія для них - не просто інверсія розуму, а глибинний захисний механізм, реакція на потворності навколишнього світу. Це зброя тих, для кого сприйнятливість - невід'ємна частина професії.