Наталині казки

Я народилася в Одесі. Усе дитинство і юність провела в самому ЦЕНТРІ, на Дерибасівській 12, навпроти Оперного театру. Моєю домівкою була величезна кімната з височенними стелями у веселій і моторошнуватій комуналці, на 7 сімей. Моя мама - одна з небагатьох манекенниць, фантастично красива жінка-інженер, батько меломан-моряк. Навчалася я в самій ЦЕНТРОВІЙ школі №9 (зараз 2-а гімназія) на Гаванній, дитинство проводила за лаштунками радянського подіуму (мама) і в казино круїзного лайнера (тато). Гуляла на самоті де хотіла, досліджувала старе місто - прохідні двори, дахи, сходи. Відтоді так і залишилася звичка називати вулиці «старим» стилем «по-радянськи». Спасибі мамі, вона з дитинства заохочувала моє захоплення малюванням. Щоправда, я збиралася стати модельєром, але категоричне невміння тримати голку з ниткою в руках змусило мене вступити на найзавалявше в Художньому Училищі відділення ДПІ (декоративно-прикладне мистецтво).